(032) 240-37-98, (032) 260-31-62

Асоціація банків Львівщини

м. Львів, 79000
вул. Січових Стрільців, 11, оф.410
тел.: 240-37-98, 260-31-62
e-mail: asbanklv@gmail.com

12 правил життя та успіху від Тамари Смовженко

  • Життя кожної людини є таким, яким вона сама собі його творить. «…Повірте, у житті немає нічого неможливого, якщо чогось дуже хочеш і докладаєш зусиль. Пригадую, коли ще наш Львівський інститут був ко- леджем, мені бажали, аби він став закладом IV рівня акредитації. Тоді в це важко було навіть повірити, а сьогодні – це реальність. І це заслуга всього колективу». «…Бог допомагає тільки тим, хто працює. Хто старається, тому й не- беса допомагають».

  • Будь енергійним. Кожну хвилину використовуй з користю. «…От зранку приходиш на роботу – навалюються поточні обов'язки, рутина, відвідувачі, і якщо не мати чіткого плану, що ти маєш цього дня здійснити, – загрузниш у потоці і нічого не зробиш. Розпорошувати сили не можна. Потрібно вміти делегувати певні обов'язки з тими, з ким працюєш, координувати роботу, ефективно використовувати час».

  • Шукай та об'єднуйся з однодумцями. «…Якщо кооперуєшся з однодумцями і кожен у силу своїх можливостей об'єднуються, тоді з'являється такий синергетичний ефект! Усі диву- ються, як нашому Університету вдається так бурхливо розвиватись. та тому, що кожна людина старається покласти свою цеглинку, і будинок росте. І це є запорука нашого успіху. Кожен член колективу розуміє, що працює на загальну справу. Якщо хтось з'являється, що думає, що при- ходить на керівну посаду, і він уже все отримав, усе зробив та має право користуватися усіма благами, – то колектив його сам викидає, така людина не затримується. Ось ідеологія нашого руху вперед». «…Я не вважаю себе успішною, якоюсь особливою людиною. Може, я вбу- лась у своєму статусі. Мені все не легко давалося, я багато працювала, і тому досягла того, що досягла. А що я досягла? Створила Університет не я сама, і взагалі не люблю «Я»-кати. У мене є вміння повести за собою людей, але сама б я нічого не зробила. Усі мої досягнення – це досягнення мого колективу».

  • Усе, що віддав, – твоє. «Я не вмію накопичувати гроші. Якщо маю більше, ніж потрібно, – ділю- ся. Давайте на добрі справи та насолоджуйтесь цим. Урешті, це допо- магає налагоджувати неформальні людські стосунки і здобувати в лиці оточуючих опору. Недарма ж Філеас Фогг Жюль Верна любив повторюва- ти «Допомагаючи іншим, собі створюєш підтримку».

  • Не поспішай з висновками щодо людей, які тебе оточують, дай кожному шанс себе проявити, аби не помилитись. «…Дати рецепт, як жити, не можливо. Життя мінливе, підносить сюрпризи, і в кожній ситуації мусиш вміти орієнтуватися, проте є за- гальні устої, котрих людина мала б дотримуватися, і, базуючись на них, діяти. Найголовніше – розуміти: людина щаслива, якщо вміє люби- ти себе і людей навколо. Завжди пам'ятати просту істину – ніколи не можна судити про людину виходячи зі свого розуміння, що це має бути так, а не інакше, за своїми мірками міряти, що я б так робив, і вона так має робити. Бог нас створив різними, але маємо багато спільного. Голо- вне – любити людей такими, які вони є, і прагнути в кожному бачити щось хороше. Коли ти знайомишся з людиною, коли спілкуєшся – акцентуй увагу на хорошому і на тому хорошому будуй свої відносини, тоді зовсім по- іншому все сприймаєш, легше спілкуватись. Немає людей без недоліків. Головне – ніколи не прагнути переробити людину під себе. Дивує, коли молоді пари зустрічаються, закохуються, а коли починають жити ра- зом, намагаються переробити іншого під себе, підкорити собі. Тоді по- роджуються конфлікти, починаються проблеми. Проте ти ж полюбив людину з її плюсами і мінусами, а коли переробиш – вона стане тобі не цікавою». «Якщо ти один, який би ти мудрий не був, не досягнеш того, що досяг- неш командою. Умій почути іншого, умій розпізнати в іншому золоте зерно, на що він здатен, і підтримай його, якщо можеш в силу свого ста- новища, посади, навіть фінансово». «…Я даю можливість кожному проявити свою ініціативу, подати цікаву пропозицію щось зробити».

  • Завжди виглядай на 100 відсотків.

  • Будь простою і доступною.

  • Дбай про своє здоров'я. «…Берегти своє здоров'я навчав ще Ісус Христос. Коли в Україну приїж- джав Папа Римський Іван Павло ІІ, теж учив піклуватися про своє здоров'я – це не особиста справа людини, а його обов'язок перед суспільством, він на цій землі посланий щось робити, чогось досягти. Здоров'я – це цін- ність, яку треба берегти. Набагато дешевше робити профілактику, ніж лікуватись.
    Ніколи ніхто не чув, які в мене є болячки. Не нарікаю ніколи, я стара- юсь проблеми передбачити. Не люблю лікуватися. Ще з дитинства пам'ятаю, як мама мене лікувала. Біля ліжка стояв вазонок – красива китайська роза, яка гарно цвіла. От мама приносить мені пігулки, мік- стури, я робила вигляд, що ось-ось їх вип'ю, але мама йшла, і я виливала все це в той вазонок. І ви знаєте, я виздоровіла, а роза зів'яла. І це так мені врізалось у пам'ять. По життю стараюсь обходитись без ліків, ін- шими методами лікуватись – природними, гомеопатичними, здоровий спосіб життя вести, запобігти чомусь наперед. Організм, якщо пози- тивно налаштований сам, може боротися з початками недуг. У людей є такий потенціал».

  • Позитивне мислення. «…Якщо займаєшся справою, яку любиш, акцентуєш увагу лише на плю- сах. Якщо бачиш перед собою мету, яку прагнеш здійснити, труднощі видаються не такими вже й складними. Позитивне мислення – одна з умов продуктивної діяльності».

  • Умієш працювати – умій і відпочивати. «…Не засиджуйся на роботі. Знаходьте час і на відпочинок. Тоді ефек- тивність роботи зростатиме. У мене є цікавий приклад із життя. Коли я працювала в ЛІБС, як правило, виходила на роботу в суботу, щоб доробити якісь «хвости», з кимось зустрітись. Коли переїхала до Києва, то з'ясувалось, що в суботу у приміщення Університету не пускають, адже це режимне підприємство НБУ. Спочатку я собі не могла уявити, як так працюватиму, адже звикла до такого розкладу, але на сьогодні конста- тую, що все встигаю і без виходів у суботу. Усе залежить від організова- ності. Людина повинна пам'ятати, що, крім роботи, ще є сім'я, що по- трібно розвиватись, бути в курсі справ, що нового у сфері її діяльності, тоді ти стаєш цікавішим.
    Відпочинок має бути активним. Він даний людині для самовдосконален- ня, розширення кругозору. І навіть відвідування церкви щонеділі має гли- бокий зміст, адже тут маєш змогу переосмилити прожитий тиждень, помедитувати, привести думки до стану спокою, поговорити з Богом. Усе, що потрібно, людством напрацьовувалось роками не спроста, воно є набутою мудрістю, воно правдиве. Звичайно, можна бігти із заплюще- ними очима, та кому від того краще? Ти ж не робот?» «…Емоційну розрядку знаходжу в активному відпочинку на природі.
    Кожної вільної хвилини я там, де є ліс, там заспокоюсь, наберусь сил у дерев. І ще люблю відпочивати в Шацьку, де озеро Свитязь. Два тижні, проведених там, мені вистачає на цілий рік. Кажуть, що це єдине місце на землі, яке дає надзвичайну енергію. Розповідають, що до землетру- су, після якого й утворились озеро, там було багато церков зі срібними куполами, завдяки яким вода срібна і досі. Красива легенда. Не знаю, чи суперечить вона науці.
    А ще мені дає енергію спілкування з внучками. Найменша – Юлечка. У ній стільки позитиву, цікавості до життя і безкорисливості! Вона усім рада, постійно прагне спілкування, і це так приємно. До речі, її фотогра- фія стоїть у мене на робочому столі і часто піднімає настрій». «...Людина – частинка природи. Якщо ти живеш у гармонії з приро- дою, коли ти не розівчився бачити прекрасне, радіти квіточці, дереву, пташці, і дивуєшся життю, захоплюєшся ним, у тебе тоді з'являється внутрішній комфорт. Це дає тобі змогу сприймати зовсім по-інакшому тяготи життя, сприймаєш усе як випробування, яке треба переступи- ти, подолати, але не зневіритися, пам'ятати, що є багато ще прекрас- ного, заради чого варто жити».

  • Умій визнавати власні помилки і йти вперед. «…Я – не вперта. Якщо щось задумала, але бачу, що йду неправильно, то вмію визнати свої помилки. Мені подобалося висловлювання Воло- димира Семеновича Стельмаха, який любив казати: «Що мені заваджає сьогодні бути кращим, ніж учора». Бачити свої помилки і вміти їх ви- правляти – це теж крок до успіху. Людині властиво помилятись, це нор- мально. Тут важливий ще інший момент – не зациклюватися на невда- чах, а йти вперед. Я з тих людей, що живуть сьогоднішнім і майбутнім. Відпускаю минуле, не тримаю його, не прокручую якісь події по кілька разів, роблю висновки і йду вперед».

  • Відповідальність.